Lesyk graduated from two programs at Kyiv Mohyla Academy (the History program in 2014 and the Journalism program in 2017) and continued his studies in the master’s program in 2021 at Ohio University. As soon as he heard that russia invaded Ukraine in February, he flew back to Kyiv and established the project UA First Aid at the Kyiv Mohyla Academy to provide first aid kits to the front. He and his colleagues travel to the military formations to deliver first aid kits and other help, they also train others to administer aid to the wounded. Here Lesyk writes about his current situation. You can help the UA First Aid project by donating here.
“This is me and my left eye has been twitching lately. I began to frown more, sleep less, and miss music wildly. War steals our lives, unfortunately, not only physically. From time to time I enter the chats of my colleagues from Ohio University and admire the projects they implement. I am a little jealous that my projects remained on paper because of the war. And when I think about how many cool people are now fighting instead of realizing themselves and their ideas, it becomes very bitter. Some will never be able to implement them.
No one is made for war.
But when you have such a neighbor, it is our duty to fight. Fight not only with him, but also with yourself, with fatigue, with diseases, even with your desires. I hope that soon we will get our own and be able to return to "normal life".. which will probably not be the same.
Until then, let's fight! And let's fight! On Thursday, the new Volunteer Networking 7.0, come to share ideas and find each other. At this time, you need to hold on tight! Take care and don't give up!”
“Це я, і у мене останнім часом сіпається ліве око. Я став більше хмуритися, менше спати і дико скучаю за музикою. Війна краде наші життя, на жаль, не лише фізично. Час-від-часу я заходжу в чати своїх колег з Університету Огайо і захоплююсь проєктами, які вони втілюють. Трохи заздрю, що через війну мої проєкти так і залишились на папері. А як задумаюсь скільки крутих людей зараз воює замість того щоб реалізовувати себе і свої ідеї, стає дуже гірко. Дехто не зможе реалізувати їх вже ніколи.
Ніхто не створений для війни.
Та коли у тебе такий сусід, наш обов‘язок битися. Битися не лише з ним, але й з собою, з втомою, з хворобами, навіть зі своїми бажаннями. Сподіваюсь вже скоро ми заберемо своє і зможемо повернутися до «нормального життя».., яке вже мабуть не буде таким самим.
А поки, борімося! І поборимо! У четвер новий Волонтерський нетворкінг 7.0, приходьте ділитися думками і шукати один-одного. У цей час треба триматися купки! Бережіть себе і не здавайтеся!”
